2.11.3. Опiк – пошкодження тканин органiзму, спричинене дiею високоi чи низькоi температури, дiею деяких хiмiчних речовин (лугiв, кислот, солей важких металiв та iнших). Розрiзняють 4 ступенi опiку: почервонiння шкiри, утворення бульбашок, омертвiння всiеi товщi шкiри, обвуглювання тканин.
A burn is an injury to the skin or other organic tissue primarily caused by heat or due to radiation, radioactivity, electricity, friction or contact with chemicals. First degree (superficial)-epidermis. Second degree (partial-thickness) – epidermis and upper layers dermis. Third degree (total thickness)-epidermis, entire dermis, and subcutaneous tissue or muscle.
2.11.4. Мозоль – мiсцеве потовщення та огрубiння шкiри, що мае бiлий, жовтуватий або сiруватий вiдтiнок. Мозолi виникають у роговому шарi шкiри (найвищому), але, якщо не вживати жодних заходiв, можуть виникнути ускладнення, що поширюються i на iншi шари.
The callus is a painless thickening of the epidermis on the feet and palmar surface of the hands.
2.11.5. Базальноклiтинна карцинома, найбiльш поширений рак шкiри, е злоякiсним новоутворенням, яке виникае в певних клiтинах зовнiшнього шару шкiри (епiдермiс).
Carcinoma, a basal cell, is a malignant epithelial tumor – elevated nodule.
2.11.6. Плоскоклiтинна карцинома – це злоякiсне новоутворення епiдермальних кератиноцитiв, що поширюються на дерму; цей вид раку шкiри зазвичай з'являеться на вiдкритих дiлянках шкiрного покриву.
Carcinoma, a squamous cell, is a malignant epithelial cell tumor – a faster-growing type of cancer.
2.11.7. Дерматит – запальне ураження шкiри, що виникае внаслiдок на неi ушкоджуючих чинникiв хiмiчноi, фiзичноi чи бiологiчноi природи.
Dermatitis: Inflammation of the skin. Several forms. Contact dermatitis, allergic contact dermatitis. Irritant contact dermatitis. Seborrheic dermatitis.
2.11.8. Екзема це генетично обумовлене шкiрне захворювання, що супроводжуеться свербiнням, почервонiнням та висипаннями у виглядi маленьких бульбашок з рiдиною, не передаеться вiд людини до людини.
Eczema is an Inflammatory skin condition. Erythema, papules, pustules, vesicles, scales, crusts or scabs. Itching.
2.11.9. Гангрена – це патологiя, при якiй вiдбуваеться омертвiння органiв та деяких дiлянок тiла. Основна ознака захворювання – це чорний, синiй чи коричневий колiр шкiри на кiнцiвках.
Gangrene means tissue death. Loss of blood supply. Invasion bacteria. Dry and moist gangrene.
2.11.10. Оперезуючий герпес (оперезуючий лишай) – захворювання вiрусноi природи, що характеризуеться висипаннями на шкiрi з сильним больовим синдромом. Збудник – вiрус вiтряноi вiспи (Varicella zoster) сiмейства герпесвiрусiв.
Herpes zoster (shingles) is an acute viral infection – painful vesicular eruption on the skin.
2.11.11. Імпетиго (шкiрний висип) – це бактерiальна iнфекцiя поверхневих шарiв шкiри, що викликаеться стафiлококами, стрептококами або iх поеднанням.
Impetigo: contagious superficial skin infection. Staphylococcus or streptococcus bacteria.
2.11.12. Саркома Копошi е множинними злоякiсними новоутвореннями дерми (шкiри) i займае перше мiсце серед злоякiсних новоутворень, що вражають хворих на ВІЛ-iнфекцiю.
Kaposi's sarcoma is a vascular malignant lesion. Infected men the most.
2.11.13. Лейкоплакiя це захворювання, яке вражае слизовi оболонки в органiзмi людини i призводить до ороговiння епiтелiю.
Leukoplakia – white, hard, thickened patches in the area mouth, vulva, or penis.
2.11.14. Меланома – це злоякiсна пухлина, що виникае з меланоцитiв – клiтин, якi мiстять темний пiгмент меланiн. У 90 % випадкiв меланома локалiзуеться на покривах шкiри.
Malignant melanoma – a darkly pigmented cancerous tumor.
2.11.15. Родимка, невус або родима пляма – вродженi або набутi пiгментованi утворення на шкiрi. Вони можуть розташовуватися на рiвнi шкiри або височiти над нею. У певний момент клiтини шкiри переповнюються пiгментом i перетворюються на меланоцити, скупчення яких називаеться родимкою.
Nevus (mole) – visual accumulation of melanocytes.
2.11.16. Онiхомiкоз – грибкова поразка нiгтя. Викликаеться зазвичай грибками-дерматофiтами.
Onychomycosis – a fungal infection of the nails.
2.11.17. Головна воша (педикульоз) – маленька сiрувато-бiла комаха довжиною вiд 1/16 до 1/8 дюйма, що живе у волоссi та на шкiрi голови.
Pediculosis – highly contagious parasitic infestation caused by blood-sucking lice.
2.11.18. Псорiаз – це хронiчний дерматоз (ураження шкiри). Хвороба проявляеться у виглядi характерних утворень на тiлi: видимих оку папул або бляшок рожево-червоного кольору, поверхня яких лущиться i вкрита лусочками.
Psoriasis – a noninfectious, chronic disorder of the skin, round, silvery-white scales, itching (pruritus).
2.11.19. Короста (лат. scabies) – заразне шкiрне захворювання (акродерматит), що викликаеться коростяним клiщем Sarcoptic scabies. Передаеться вiд людини до людини внаслiдок тривалого прямого контакту.
Scabies is caused by “human scabies mites.” This causes hot flashes and itching. It mainly affects the genital areas, armpits, arms and chest. Scabies is a highly contagious disease.
2.11.20. Бородавка – доброякiсне новоутворення шкiри вiрусноi етiологii, що мае вигляд вузлика або сосочка. Викликаеться рiзними вiрусами папiломи людини (ВПЛ).
Wart (verruca, verrucae), plantar, condyloma, and seborrheic warts mean benign lesions caused by human papillomavirus.
2.12. Дiагностика та лiкування.
Diagnostic and Treatments.
2.12.1. Тест на алергiю – одне з найбiльш iнформативних дослiджень, що дозволяе пiдтвердити алергiчну реакцiю та визначити алерген.
Allergy testing includes general intradermal, patch, scratch tests, and allergy blood tests.
2.12.2. Крiохiрургiя – глибокий вплив низькими температурами на патологiчно змiнену тканину. Дане лiкування являе собою заморожування, що дозуеться, рiдким азотом з температурою кипiння -195, 8 ° С за допомогою спецiального апарату – крiоустановки.
Cryosurgery is a non-invasive procedure that freezes and destroys tissue.
2.12.3. Кюретаж та електродисекцiя – це метод видалення первинних пухлин. Використовуеться петлеподiбне лезо (кюретка).
Curettage and electrodesiccation are skin cancer treatments that remove basal and squamous cell carcinomas. During the procedure, the doctor will scrape the affected skin surface with a curette (a spoon-shaped instrument).
2.12.4. Дермабразiя це механiчне шлiфування за допомогою спецiальних апаратiв для видалення верхнiх шарiв шкiри. Це стимулюе процеси регенерацii тканин.
Dermabrasion is used to remove the epidermis and portion of the dermis with sandpaper or brush scars or tattoos.
2.12.5. Дерматопластика – це операцiя, яка проводиться для вiдновлення шкiрного покрову.
Dermatoplasty means skin transplantation.
2.12.6. Електрохiрургiя – медична процедура, що полягае у руйнуваннi бiологiчних тканин за допомогою змiнного електричного струму з частотою вiд 200 кГц до 5,5 МГц. Основний принцип електрохiрургii полягае у перетвореннi високочастотного струму на теплову енергiю.
Electrosurgery is a medical procedure that consists of the destruction of biological tissues using an alternating electric current. The main principle of electrosurgery is the conversion of high-frequency current into thermal energy. Electrosurgery: electrodesiccation (fulguration), electrocoagulation, electrocution.
2.12.7. Некротомiя (посiчення струпа, зокрема i ампутацiя). Показано для очищення рани за наявностi некротичних тканин або усунення некротизованоi дiлянки кiнцiвки.
An escharotomy is an emergency surgical procedure involving incising through areas of burnt skin to release the eschar and its constrictive effects, restore distal circulation, and allow adequate ventilation.
2.12.8. Лiпосакцiя – косметична операцiя з видалення жирових вiдкладень хiрургiчним шляхом.
Liposuction is a type of surgery. It uses suction to remove fat from specific body areas, such as the stomach, hips, thighs, buttocks, arms, or neck. Liposuction also shapes these areas. That process is called contouring.
2.12.9. Бiопсiя шкiри – процедура, при якiй проводиться забiр невеликого шматочка шкiри для гiстологiчного дослiдження.
Skin or excisional biopsy – removal complete tumor for analysis. Incisional – removal portion tissue. Punch – small specimen. Shave – shave lesions elevated above skin.
2.12.10. Шкiрний трансплантат – операцiя з пересадки шкiри з однiеi частини тiла на iншу. Найбiльш часто для пересадки шкiри використовуються трансплантати з внутрiшньоi поверхнi стегон, сiдниць, областей нижче ключицi, спереду та ззаду вуха та шкiра плеча.
A skin graft is placing a tissue on the recipient site. Autografting (same person). Homografting or allografting (harvested from cadavers). Heterograft or xenograft (from animal).
2.12.11. Лампа Вуда – це дiагностичний прилад, який служить для розпiзнавання грибкових та iнших захворювань шкiри.
A Wood's lamp emits ultraviolet light and can be a diagnostic aid in determining if someone has a fungal or bacterial infection on the skin or scalp. If there is an infection in the area where the Wood's lamp is illuminating, the area will fluoresce.
Секцiя 3: Кiсткова Система
Section 3: Skeletal System
3.1. Кiсткова система – сукупнiсть всiх кiсток людини. Спiльно з хрящами, м'язами та iн. виконуе опорну та рухову функцii; у бiологiчному вiдношеннi вона е активним учасником процесiв обмiну речовин та кровотворення.
The Skeletal System is the internal framework of the human body.
3.2. Череп людини (лат. cranium) – кiстковий каркас голови, сукупнiсть кiсток. Череп людини сформовано 23 кiстками.
The skull is a bone structure that forms the head. It supports the structures of the face and provides a protective cavity for the brain. The skull is composed of two parts: the cranium and the mandible.
3.2.1. Черепна коробка (анат.) – Кiсткове мiстище головного мозку, череп.
Cranium: the top portion of the skull, which protects the brain. The cranium includes the frontal, parietal, occipital, temporal, sphenoid, and ethmoid bones.
3.2.2. Фонтанель це неокостенiла дiлянка склепiння черепа у новонароджених.
Fontanel is a space between the bones of an infant's cranium.
3.2.3. Нижня щелепа (лат. mandibula) – непарна кiсткова структура, що утворюе нижнiй вiддiл лицьового черепа. Є единою рухомою кiсткою у черепi дорослоi людини.
The mandible forms the lower jaw and holds the lower teeth in place. The mandible sits beneath the maxilla. It is the only movable bone of the skull.
3.2.4. Носова кiстка – парна, чотирикутна, трохи подовжена i – трохи випукла спереду кiстка лицьовоi частини черепа. Утворюе передню стiнку скелета носа, формуючи перенiсся та верхню частину спинки носа.
The nasal bones are two small oblong bones, varying in size and form in different individuals; they are placed side by side at the middle and upper part of the face and by their junction, form the bridge of the upper one third of the nose.
3.2.5. Сльозна кiстка (лат. os lacrimale) – невелика парна кiстка лицьового вiддiлу черепа. Розташовуеться у передньому вiддiлi медiальноi стiнки очницi. Мае форму чотирикутноi платiвки. Бере участь в утвореннi внутрiшньоi стiнки очноi ямки та зовнiшньоi стiнки носовоi порожнини.
The lacrimal bone is a small and fragile bone of the facial skeleton. It is situated at the front part of the medial wall of the orbit. Located at the inner corner eye
3.2.6. Вилицева кiстка – парна кiстка лицевого черепа. З'еднуеться з лобовою, скроневою кiстками (за допомогою лобового та скроневого вiдросткiв), великим крилом клиноподiбноi кiстки та верхньою щелепою.
Zygomatic bone: each side of the face, high part of the cheek, and outer part of the eye orbit.
3.2.7. Пiд'язична кiстка це непарна кiстка, яка мае форму пiдкови i залягае пiд язиком нижче нижньоi щелепи.
The hyoid bone is in the front of the neck. It supports the tongue and plays a key role in speaking and swallowing. Connected to nearby structures via ligaments, muscles, and cartilage.
3.3. Трубчастi кiстки – це довгi кiстки у формi трубки, що мають усерединi канал з жовтим кiстковим мозком – забезпечують швидкi рiзноманiтнi рухи. Розрiзняють довгi трубчастi кiстки: плечова, лiктьова, променева, стегнова, велика гомiлкова, мала гомiлкова; та короткi трубчастi кiстки: фаланги пальцiв, кiстки плесна i п'ястка.
Tubulous or tubular bones are long, tube-shaped bones with a canal with yellow marrow inside them, allowing rapid, varied movements. There are long tubular bones: humerus, ulna, radius, femur, tibia, tibia, and short tubular bones: phalanges of the fingers, metatarsal and metatarsal bones.
3.3.1. Будова довгоi кiстки. У зовнiшнiй будовi довгоi трубчастоi кiстки можна видiлити тiло кiстки (дiафiз) та двi кiнцевi суглобовi головки (епiфiзи). Епiфiзи трубчастоi кiстки покритi хрящем. Мiж тiлом та головками розташований епiфiзарний хрящ, що забезпечуе зростання кiстки у довжину. Усерединi кiстки знаходиться порожнина (канал) iз жовтим кiстковим мозком (жировою тканиною), що й дало назву таким кiсткам – трубчастi. У окiстя розташованi кровоноснi судини та нервовi закiнчення.
The structure of long bones includes many parts. Diaphysis (the main portion of a long bone). Epiphysis (end of long bone). Epiphyseal line (growth zone). Periosteum membrane (covers the surface of the bone). Articular cartilage (covers the end of bone and joints). Medullary (marrow) cavity. Spongy bone (marrow). Red and Yellow marrow.
3.4. Хрящ (лат. cartilago) – один iз видiв сполучноi тканини, вiдрiзняеться щiльною, пружною мiжклiтинною речовиною. Найважливiша вiдмiннiсть хрящовоi тканини вiд кiстковоi (i бiльшостi iнших типiв тканин) – вiдсутнiсть усерединi хряща нервiв та кровоносних судин.
Cartilage is a resilient and smooth elastic tissue, rubber-like padding that covers and protects the ends of long bones at the joints and nerves and is a structural component of the rib cage, the ear, the nose, the bronchial tubes, the intervertebral discs, and many other body components.
3.4.1. Гiалiновий хрящ (лат. cartilago hyalines) – рiзновид хрящовоi тканини; щiльний, пружний, склоподiбний. Гiалiновий хрящ складае суглобовi та ребернi хрящi, а також хрящi носа, гортанi, епiфiза довгих трубчастих кiсток, хрящi трахеi та бронхи.
Hyaline cartilage is the glass-like (hyaline) but translucent cartilage found on many joint surfaces. It is also most commonly found in the ribs, nose, larynx, and trachea. Hyaline cartilage is pearl-grey in color, with a firm consistency, and has a considerable amount of collagen.
3.4.2. Волокнистий хрящ (волокниста хрящова тканина, лат. textus cartilaginous fibrosa) – рiзновид хрящовоi тканини; знаходиться в мiжхребцевих дисках, напiврухомих зчленуваннях, у мiсцях переходу волокнистоi сполучноi тканини в гiалiновий хрящ.
Fibrous cartilage is the tough, very strong tissue found predominantly in the intervertebral disks and at the insertions of ligaments and tendons; it is similar to other fibrous tissues but contains cartilage ground substance and chondrocytes.
3.5. Хребет це основна частина осьового скелета людини. Складаеться з 33–34 хребцiв, послiдовно з'еднаних один з одним у вертикальному положеннi. Хребцi подiляють на окремi типи: шийнi, груднi, поперековi, крижовi (зростаються в криж) i куприковi.
The spinal column is the main part of the human axial skeleton. It comprises 24 vertebrae, a sacrum, and a coccyx. The spinal column protects the spinal cord and connections with the skull, ribs, and pelvis.
3.5.1. Хребець – елемент хребетного стовпа. Складаеться з тiла хребця, мiжхребцевого диска (амортизатор), отвору хребта (отвор для спинного мозку), а також дуги хребця (точки крiплення м'язiв i зв'язок).
Vertebra, vertebral body, intervertebral disk (shock absorber), vertebral foramen (opening for spinal cord), vertebral arch (points of attachment for muscles and ligaments).
3.5.1.1. Шийнi хребцi C1 – C7. Шийнi хребцi (лат. vertebrae cervicales) – сiм хребцiв, що становлять шийний вiддiл хребта людини.
Neck bones: C1 – C7 Cervical vertebrae. Connects the spine with the occipital bone of the head.
3.5.1.2. Груднi хребцi T1-T12. Грудний вiддiл хребта складаеться iз 12 хребцiв. До тiл цих хребцiв напiврухливо прикрiпленi ребра. Груднi хребцi та ребра, попереду з'еднанi грудиною, утворюють грудну клiтину. Тiльки 10 пар ребер прикрiплюються до грудини, iншi вiльнi.
Thoracic vertebrae: T1-T12 Thoracic. Connect with 12 pairs of the ribs.
