Сергей Васильевич Сингалевич "Яблоко. Практическая философия"

Фiлософiя европейцiв, побудована на бiльшому достатку i турботi, дещо стримуе свiтову тенденцiю до демографiчного вибуху. Свiт начебто безмежний, та покинути Землю не так то легко. Одиницi витримують передстартову пiдготовку на центрифузi при незначнiй кiлькостi обертiв, але людина через свою свiдомiсть здатна до самовдосконалення. Тисячолiття розвитку не пройшли дарма. Мудрiсть Аристотеля чи Леонардо Да Вiнчi мало поступаеться людям сьогодення – заважають комфорт i грошi, легкiсть отримання яких багатьом затьмарюе очi. Та сьогоднi людство мае всi пiдстави для кращого майбутнього розвитку, бо Схiдна Європа, консолiдуючись з братами по всесвiтньому соцiалiстичному «експерименту», мае дати свiту модель нового суспiльного життя, в якому продуктивне i рентабельне виробництво iз кращою свiтовою якiстю i половиною китайськоi цiни, завдяки творчiй думцi украiнця, забезпечить вiдродження сiм’i iз кращим поеднанням суспiльного i батькiвського та дiдiвського виховання, зробить доступним всiм кращi взiрцi освiти «вибраних» минулого, забезпечить сiм’i i новими «автономними» п’ятиповерхiвками i «автономним» транспортом для прогулянок вихiдними дикою природою замiсть походiв до взiрцiв неволi – зоопаркiв, аби навчати нове поколiння не прикладам звiрячих стосункiв iз гратами – а любовi до звiрiв як до ближнiх своiх. Роки перебудови у погонi за ласими мiськими грошима i комфортом майже опустошили украiнське село, хоч дехто завдяки емiграцiям «вiдгрохав» поряд iз «лiтньою кухнею» «европейську оселю» ще бiльш гостро пiднявши проблеми украiнського села. Досвiд прибалтiв iз iх хуторами в перекладi на украiнський менталiтет мае дати свiту модель украiнського села iз компактною забудовою «автономними» будинками «хуторкiв» iз тролейбусним сполученням з вiдселенням до ним «досi дихаючих викидами пiдприемств» мiських мешканцiв, а зближення, завдяки сучасним молочно-товарним комплексам i сiльськогосподарським пiдприемствам, села i мiста стане реальнiстю.

Вiдтак, в першу чергу потрiбно товар зробити послугою, бо тiльки таким чином мае формуватись «життевий цикл» того чи iншого виробу. Не погоня за надприбутками, а справжня турбота про людину i «братiв наших менших» мае стати стимулом працi в майбутньому, хоч, завдяки «украiнськiй» думцi i спiвпрацi з братами, надприбуткiв не уникнути. «Турбота про своiх» для всiх – залог успiшного просування украiнськоi продукцii по свiту.

Не запозичення у свiта моделей пiдприемництва, а через регiональне з’еднання державного i приватного капiталу з метою високоприбуткового виробництва iз впровадженням виробленоi продукцii в першу чергу у власному регiонi в комплексi iз глибокою кооперацiею iз виробниками Украiни i СНД, iз залученням до плiдноi роботи задля спiльноi користi iнвалiдiв i пенсiонерiв, зi справжньою турботою про них, дасть поштовх до розвитку нових напрямкiв будiвництва i вдосконалення транспортних засобiв i засобiв пересування, а широке застосування низьковольтних електричних систем опалювання пiднiме на ноги украiнську електронiку i виробництва високих технологiй. Не уникнуть розвитку i украiнськi виробники сучасних лiфтiв через використання вентильних реактивних двигунiв i виробники автобусiв, вантажiвок i легковикiв чи залiзничного транспорту.

Не самообмеження украiнською державною мовою, яка за природою нiвелюе особистiсть, а широке поширення i спiльний розквiт братнiх мов не лишень пiднiме на вищий щабель самосвiдомiсть украiнця, а згуртуе всiх задля мети кращого життя, добробуту i виховання молодi. Широке пропагування девiзу «не треба iсти своiх молодших друзiв» не тiльки сприятиме розвитку виробництва украiнськоi харчовоi промисловостi, а й дасть поштовх гармонiчного спiвiснування дикоi природи iз суспiльством з усуненням ворожнечi i злоби передусiм у нас i наших дiтей. Украiнське кiно мае стати багатомовним, сучаснi технологii кiновиробництва та його тиражування дають можливiсть в паралельних залах демонструвати фiльми рiзними мовами чи мовою «на замовлення», а iснуючi високi технологii украiнських виробникiв завдяки новiтнiм досягненням свiтовоi технiки можуть дати свiту власний взiрець украiнського кiнотеатру, який здатний в кращих традицiях нашого свiтосприйняття вiдтворити атмосферу фiльму як в затишному залi так i на польовому станi.

Захiднiй моделi котеджу маемо протиставити власний взiрець будинку без газу, з технiчним поверхом з оранжереею, з пiдземним паркiнгом, i лiфтами нового типу, iз квартирами для повноi сiм’i, де за рахунок сучасних технологiй гармонiйно житимуть i батьки, i онуки, спiльно вiдпочиваючи, зайвий раз не турбуючи iншого, в теплих стосунках iз спiвмешканцями, разом створюючи добробут «як для себе» для всiх.

Шляхом наведення порядку у власному домi – Украiнi розбудовуючи ii без чвар i образ за минуле, бо всi ми Божою волею кинутi у «котел» саморозвитку, в якому вже нема готових рецептiв (вiдкритих чи прихованих), дамо краще життя i собi, i батькам, i майбутнiм поколiнням, пiклуючись не про демографiчний вибух, а про подальше самовдосконалення в любовi, бо тiльки через любов нас прийме Всесвiт.

Пропозицii щодо Державноi Украiнськоi Мови в свiтлi Закону Украiни «Про засади державноi мовноi полiтики»

Народна мудрiсть пiдказуе: «Слово не горобець…». Ця приказка мала б слугувати людству на шляху до злагоди i добра. Та, нажаль, багатство мови кiлькiстю слiв, без чiткого визначення практичного застосування кожного веде до протилежного: розбрату, занепаду моралi й розбещеностi, деградацii суспiльства. Та за вiкном – ХХІ столiття, час нових вимог, нових цiнностей. Скарби iсторii украiнського народу дають нам вiрний курс у майбутне. І головними нашими здобутками е любов i кохання.

Працюючи у Службi маркетингу Івано-Франкiвського ДП ВО «Карпати», об’iздив всю Украiну, постiйно спiлкуючись з людьми. І дiйшов висновку, що вся суть протирiч саме у материнськiй мовi, розмовi матерi iз дiтьми, що народженi вiд кохання. Однак не всi дiти в Украiнi вiд кохання. Бо кохання – це iнтимнi стосунки з любимою, оповитi нiжнiстю та трепотом спiлкування з володаркою очей, що запали в душу з першого погляду на все життя, i переросли у взаемну любов. Пiдставою для даного висновку стали численнi спiлкування з вихiдцями Карпатських гiр, для яких кохання чiтко асоцiюеться iз iнтимним життям з любимою, коли на очiкування нiжного слова пiсля випадкового непорозумiння йдуть десятилiття, а то й усе життя. Може тому так стiйко тримаеться протистояння мiж заходом i сходом в Украiнi, через розмитiсть понять в тлумачних словниках украiнськоi мови.

Вихованi матерями дiти у часи буремних змагань, здебiльшого без батькiв, так i не змогли привнести у наш вiк мужнiсть i силу своiх батькiв, iх слова. Бездумне ж застосування слiв, передусiм батьками, е й першоджерелом iх хвороб, до нуля зводить свiй виховний вплив на дiтей. І ця проблема значно ширша питань двомовностi. М’яка украiнська мова, мова споконвiчних захисникiв своiх кордонiв, привнесла в украiнськi словники слово «кохатися», яке за брутальнiстю не поступаеться росiйському матiрному аналогу, нiвелюючи високiсть почуттiв, прихованих за словом «кохання». І ця мова, як нiде в Свiтi, пiднесла статус жiнки, матерi. Росiйськi брати, нащадки киiвських й галицьких князiв, що у пiвнiчних широтах звикли вiльно розмовляти iз своiми чотирилапими друзями, стали стратегами та розбудовниками держави. Пригадаймо, чи не за iх порадами у часи Б.Хмельницького були застосованi жорстокi види покарань за зраду в козакiв? Результат – високе пiднесення статусу чоловiка росiйською мовою.

Нiмецька дiаспора, що оселилася повз Волгу, у степах, за часiв нiмкенi Катерини-ІІ, врятована украiнським хлiбом у 1932-1933 роках, дала паростки в Украiнi, в Миколаiвськiй областi, в мiстi корабелiв. Та Украiна перед свiтом визнала акт голодомору тих рокiв. Всi нiмцi покинули нашу краiну. І украiнський ефiр сколихнула звiстка про жорстоке згвалтування дiвчини у Миколаевi. То може ми, украiнцi, не нацiя, як нiмцi, а скорiше – нелюди? А може проблема у материнськiй мовi, коли ii саму кидають доживати вiк бiля клаптику землi i худоби. Думаю – проблема i в «коханнi».

Найскладнiший факт сьогодення – мовна деградацiя лексики пiдлiткiв, що батьками не навченi правильному пiдбору слiв при спiлкуваннi, особливо з особою протилежноi статi. Досвiд вказуе, що саме Миколаiвцям, як нiде в Украiнi, притаманний правильний, виважений, шанобливий i дбайливий пiдбiр слiв при спiлкуваннi. І такий пiдбiр слiв не лише запорука щасливоi долi сiм’i та шлюбу, а й вiдкрита дорога у майбутне щасливе життя…

Виховувати вмiнню кохати треба з пелюшок, як i правильнiй, виваженiй лексицi. А для цього дитина нiколи не мала б чути сварок мiж батьками, чи то приниження гiдностi будь-кого в очах дитини. А це можливе лише за умови суцiльних компромiсiв мiж батьками. Та компромiс можливий лише мiж рiвними. Отож потрiбен симбiоз мов, органiчне поеднання двох величних мов у едину Державну Украiнську Мову, де в одному рядку мають бути прописанi слова й украiнською, й мовами нацiональних меншин украiнською абеткою. Державна Украiнська Мова мала б дати Свiту взiрець сiмейного порозумiння та батькiвського виховання наступних поколiнь прикладом взаемного шанування, любовi i поваги.

З розмови iз палким захисником украiнськоi мови: «… треба вклонитися жiнцi, бо вона тримае три кути в хатi…», а то й всi чотири, як батько в бiгах.

Легко бездумно вештатися по свiтах у погонi за грошима, а потiм ще й продавати своiм нащадкам вкрадене в тебе ж, через твою щирiсть, та подане у гарнiй обгортцi твоiми ж панами. Блиск срiбла затьмарюе очi, особливо коли проблеми виховання дiтей та iх доля Тебе не обтяжують (на то е жiнка, матiр). Вона нагодуе… От i виростають такi собi «Шевченки», що лаштунками високих цiн за «комфорт» подають украiнцям звичайнiсiньку «халтуру», прикрашену захiдними технологiями… Багато схожих «мають роботу», вiд якоi частенько дружина бездумно витрачае грошi та iздить у дорогому авто. А дiти мають нервовi розлади. Адже вони, як нiхто, вiдчувають загальну байдужiсть до iх долi, що прихована за лаштунками «памперсiв» та «коханих малюкiв» на шпальтах яскравих журналiв. Та яка користь нащадкам вiд тоi «роботи», передусiм байдужих до чужих дiтей «батькiв». От i тiкають вiд вiдповiдальностi хоча б «ще за один кут» тi, хто за своiми «роботами» забув про справжнiй «труд»: труд пахаря, труд вихователя, слюсаря чи верстатника…, дивуючись просуванню на захiднi землi Украiни донеччан та луганчан, для яких розмитого поняття «праця» нiколи не iснувало. Та рiшення просте: замiсть розмов про любов, треба кохати i вчити дiтей вмiнню його вiдчувати. А таке однiй жiнцi не по силах. Бо в коханнi обое рiвнi, а де нема рiвностi – нема й кохання. Адже КОХАННЯ – ІНТИМНІ СТОСУНКИ З ЛЮБИМОЮ, де останне слово стосуеться ОБОХ. І пiклуючись про любу дитину нiколи не вдягнеш ii у «памперс» i подбаеш, щоб вона i iншi довкола мали б краще майбутне. Адже все, що зараз продаеться в Украiнi розроблено украiнцями i iх братами у часи УРСР, коли пiдлiтки майстрували i креслили, дiвчата винаходили новi моделi вбрання чи дитячоi iграшки. Та «занавiс» обрушили, не можна весь час сидiти за частоколом паркана… І дружнiй Китай заполонив украiнськi крамницi нашими ж розробками, що вдосталь вiдкрито були опублiкованi.

Правильний i тактовний пiдбiр слiв потрiбен обом, в першу чергу у шлюбi. Вiн же… i найкращий лiкар. Особливо вiд «чоловiчих хвороб», для лiкування яких свiтова фармацевтика виготовила безлiч «Супер…» i т.п., а одночасно й вiд жiночоi «хвороби» пiд загадковою назвою «клiмакс» (i безлiччю «нових» препаратiв, аби вкоротити подружжю життевий вiк). Адже сенс життя – в дiтях. Нових!

Тож пропоную почати з мовних словникiв, в яких вiдображено i мовну спадщину, i культуру, i шлях у майбуття. Дивним чином на теренах СНД «воюють» мiж собою лише двi мовнi культури: украiнська та росiйська, бо в мовне середовище людей обох краiн увiйшли стiйкi слова й вирази, обумовленi «жорстокими крайнощами», що виникли на фонi мовних «труднощiв». Вирiшення цих труднощiв не у вдосконаленнi окремоi «мови» – а саме у органiчному iх поеднаннi – i «Засади державноi мовноi полiтики» дають можливiсть не просто штучно створити «Державну Украiнську Мову», а дати народу Украiни дорогу у щасливе майбуття, припинивши чвари й розбрат. А тому, в усiх словниках слiд чiтко прописати основнi термiнологiчнi слова й вирази. Вiкове надбання украiнцiв, щодо понять «кохання» та «любов», вважаю за потрiбним доповнити особливою вiдмiннiстю «покладання» вiд «доручення», а особливо, в планi «пiднесення» й «торжества» самостiйного «возлагання» на себе обов’язкiв будь-ким.

Прикладом симбiозу мiг би слугувати такий тематичний рядок: чорниця, чернiка, афени. Симбiоз у тлумачних словниках не мав би мати випадковий, необгрунтований, свавiльний пiдбiр слiв й виразiв аналогiчного рядка у Словнику Державноi Украiнськоi Мови. Інститут украiнськоi мови НАН Украiни готуе до друку Словник у 20-ти томах. Та краще перевидати перший том – вже Державною Украiнською Мовою – за Законом «Про засади…», й не поспiшаючи виважено пiдiйти до друку наступних томiв, видавши для початку Тлумачний словник Харкiвського видавництва «Прапор», 2003 року, за загальною редакцiею Л.Г.Савченко, не як росiйсько-украiнського й украiнсько-росiйського, а саме як словника Державноi Украiнськоi Мови, до якого при iснуючiй редакцii прошу внести такi змiни:

Стор.32

ВОЗЛАГАТЬ, -гаю, -гаешь. Поручать что-нибудь кому-нибудь. ДОРУЧАТИ.

ВОЗЛОЖИТЬ. Торжественно класть сверху, поверх. ВОЗЛОЖИТИ.

Стор.89 … пiсля слова КОФТА i перед словом КОЧАН потрiбно вставити слово КОХАННЯ (без мн. числа, роду середнього) iз значенням: интимные отношения с любимой; с любимым; отдельной строкой прописав обязательность обоюдной любовной привязанности.

Стор.373 … пiсля слова КОФТА i перед словом КОХАТИ вставити слово КОХАННЯ (без мн. числа, роду середнього) iз значенням: iнтимнi стосунки з любимим, любимою. Слово ЛЮБА часто застосовують у сполученнi iз словом МАМА, ДИТИНА, а тому подiбний збiг у сполученнi зi словом КОХАННЯ мав би бути виключений.

Тлумачення слова КОХАТИ, -хаю, -хаеш мало б бути таким: бути глибоко прив’язаним до любимоi особи протилежноi статi.

Стор.388 … слова викласти у такiй редакцii:

ЛЮБИЙ, -а, -е. 1. Який викликае любов до себе; дорогий i близький серцю. 2. у значеннi iм.. любий, любого, ч.; ЛЮБА, -боi, ж. Дорога, близька серцю людина. 1, 2. ЛЮБИМЫЙ. 1, 2. МИЛЫЙ.

ЛЮБИМИЙ, -а. 1. Який викликае любов до себе; дорогий i близький серцю, коханий чоловiк, дорога i близька серцю, кохана людина. 2. у значеннi iм.. любимий, любимого, ч. 3. у значеннi iм.. любима, любимоi, ж. 1, 2. КОХАНЫЙ. 1, 2. МИЛЫЙ.

ЛЮБИТИ, люблю, любиш. 1. Бути глибоко вiдданим кому-, чому- небудь, вiдчувати прихильнiсть до когось, чогось. 2. Виявляти сердечну прихильнiсть до особи. 3. Мати потяг до чого-небудь. ЛЮБИТЬ.

ЛЮБОВ, -i, ж. 1. Почуття глибокоi сердечноi прихильностi до особи. 2. Почуття глибокоi прив’язаностi до чого-небудь. 3. Внутрiшнiй духовний потяг до чого-небудь. Любов до мистецтва. ЛЮБОВЬ.

При формуваннi у зазначеному Словнику рядка симбiозу украiнськоi мови й мов нацiональних меншин обов’язково прописувати вiдповiдне слово бiлоруською мовою в украiнськiй транскрипцii.

Деякi характернi зауваження до РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО й УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО словникiв (два в одному томi) В’ячеслава БУСЕЛА – К., Ірпiнь, ВТФ «Перун», 2008 – 1848 сторiнок:

Стор.66. Одним рядком прописанi нерiвнозначнi поняття: возлагать, возложить. Отож цi слова мають прописуватися окремими рядками, при цьому слову ВОЗЛАГАТЬ вiдповiдае лише пояснення (поручаться) доручати, доручити ; слово ж ВОЗЛОЖИТЬ мае особливий, пiднесений контекст, який ототожнюеться iз словами ТОРЖЕСТВЕННЫЙ, ОТВЕТСТВЕННЫЙ, ОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ, чого так бракуе серед слiв украiнською мовою.

Стор.295. Пояснення до слова любовь застосованi формулювання лише за контекстом КОХАННЯ, й при цьому викладенi в основному вульгарнi приклади: любощi, -щiв; женихатися.

(З наведених прикладiв видно, що у погонi за кiлькiстю слiв та словосполучень, як бiзнесовоi ознаки, забули про головне, про людину, для якоi цей словник мав би слугувати опорою у життi).

Цiкаве спостереження: переглядаючи БЕЛОРУССКО-РУССКИЙ словник на 90000 слiв 1962 року видання (пiд ред..академiка АН БРСР К.К.Крапиви) та БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ словник 2006 року видання (пiд ред..чл.кор. НАН Украiни доктора фiл. наук професора Г.П.Пiвторака) не знайшов жодного слова бiлоруською мовою, що е в кожному словнику украiнською мовою, якi б принижували гiднiсть чи то чоловiка, чи жiнки, чи ображали iхнi почуття…

То може у наведеннi ладу в Украiнi треба спочатку визначитися зi словами, що летять з наших вуст. (Див. КНИГУ ЕКЛЕЗІЯСТОВУ ч.5). І тодi слова не матимуть розбiжностей iз дiлом, i справжнiм БІЗНЕСОМ стане не аби яка справа, а пiклування про нащадкiв, всiх, як в Украiнi, так i за ii межами…

Яблоко

На пiдвiконнi у дiдуся лежало чотири яблука, одне найкрасивiше, рум’яне, гладеньке, iншi трохи гiршi, десь гiлкою придавлене, десь трохи прим’яте, а то i зi зморшкою. І було у нього три онука, допомагали по господарству. І взяв найкраще перший, що нiчого не iв крiм яблук. І був за це битий iншими, хоч i був сильнiшим. Та й дiдусь лози добавив…

Чому? Найкраще мало б дiстатися найкращому… Найкращий не той хто перший (i бiля годувальницi, хто перший взяв). Найкращий той, хто своею працею, своiм ставленням до iнших, своею доброзичливiстю та ввiчливiстю довiв усiм свое „право” на повагу. Отже найкраще яблуко мало б дiстатися не першому… А тому, кому дадуть… з любов’ю.

Чи потрiбно далi йти шляхом апробацii на собi чужих помилок?

Історична мiсiя слов’ян – у побудовi держави, панiвною iдеологiею якоi став матерiалiзм, заснований на марксистсько-ленiнському розумiннi матерii та iсторii. І в цьому – всесвiтне значення Великого Жовтня. 70-ти лiтня його пореможна хода ознаменована видатними досягненнями у развитку науки i технологiй, в побудовi материальноi бази комунизму, в вихованнi людини, що мiркуе матерiалiстичними категорiями, – «людини комунiзму». Процес виховання супроводжувався жорстоким iдеологiчним протистоянням у суспiльствi: дрiбно-буржуазними пережитками минулого й разкладаючою роботою у нашому «домi» на довгих, среднiх та коротких хвилях рiзних «свобод», «хвиль» i «голосiв». Протирiчча мiж рацiональним, необхiдним та нав’язаним зовнi речизмом, власництвом, стало причиною, що переважала на порозi 80-х, всезагальноi депрессii особистостi, суть якоi – в порушеннi гармонii самосвiдомостi. Необiзнанiсть спiвгромадян про революцiйнi досягнення вiтчизняноi науки, в силу iх стратегiчноi ваги. Небачений розмах вiйськового протистояння двох свiтових систем. Надання переваги суспiльним формам виховання й недостатня увага до складовоi ланки суспiльства – сiм’i, призвели до наростання конфлiктiв во взаеминах статей. Результатом стали зростаюча кiлькiсть розлучень, побутовое пияцтво. Тисячолiтне роздiлення на творцiв матерiальних благ – чоловiкiв i «хранительок вогнища», виховательок дiтей – дружин, порушилося широким залученням останнiх до суспiльного будiвництва. За природою, горда жiнка все частiше залишалась одинокою iз-за вiдсутностi системи сексуального та психологiчного виховання. Переоцiнка жiнкою свого впливу на чоловiка, що дiсталася iй у спадщину, i, як результат, недооцiнка своеi сили. В результатi цього ii праця все частiше використовуеться на допомiжних дiлянках суспiльного виробництва.

Почата керiвництвом КПРС Перебудова заснована на чiткому розумiннi досягнутого. І спрямована на «оновлення» соцiалiзму через усунення протирiч, що склалися у суспiльствi. Найбiльш гостро цi протирiчча зосередженi в Украiнi. І тому з такою напругою йдуть перетворення. «Реформи» очолили галичани. На очах бiльшостi, що прогресивно мислить, «реформатори» тягнуть Украiну в тину «дикого» капiталiзму. Бо знаходяться у полонi захiдних моральних цiнностей: культу грошей, жаги наживи, власностi, спокуси. Виняткова працьовитiсть населення захiдних областей нiяк не спiвпадае з користолюбнiстю, так званоi, «елити». Потяг до власностi у поеднаннi iз низьким професiоналiзмом бiльшостi керiвникiв призвели до руйнацii виробничоi iнфраструктури сельськогосподарських та промислових пiдприемств, споживчоi кооперацii. Взятий лiдерами Перебудови курс на впровадження ринкових вiдносин нiяк не торкнувся системи оплати працi рядових працiвникiв. Впровадження у винахiдництвi поняття «патент» загальмувало развиток. Украiна в уособленiй «незалежностi», бiдна, кинулася в погоню за прибутком, «вiддавшись» транснацiональним корпорацiям. 10 рокiв Незалежностi ще больше загострили протирiчча, що склалися у суспiльствi. Поступово населення виходить iз стану гипнозу вiд iмпортних товарiв, що нахлинули на ринок Украiни. І вiдчуло на собi експеримент дегустацii продуктiв приватного виробника. Криза в економицi все больше розростаеться.

Для Украiни вихiд iз западнi захiдноi буржуазноi iдеологii тiльки один – в побудовi Демократичного соцiалiзму, як передвiр’я Комунизму. Усiспiльнення землi i засобiв виробництва через державнi пiдприемства неминуче з впровадженням на них прогресивноi трирiвневоi системи оплати працi з комп’ютерним облiком рiвня заробiтноi плати. В основi якоi усреднена тарифна ставка i двi премii, кожна з яких втричi бiльше тарифноi ставки, з умовою звiльнення цих пiдприемств вiд податку на прибуток. Система базуеться на п’ятирiвневiй градацii: «учень», «спецiалiст», «менеджер», «конструктор», «босс», при цьому кожна системна градацiя додатково складаеться з трьох рiвнiв: «звичайний», «на рiвнi свiтових досягнень», «на рiвнi винаходу». Останнiй рiвень попередньоi градацii може превищувати другий рiвень наступноi вищоi градацii системи оплати працi. Першi двi градацii охоплюють ряд рiвней зарабiтних плат колишнiх пiдрядних працiвникiв (сiльськогосподарських та промислових працiвникiв). При цьому ручна праця оцiнюеться вище механiзованоi, основним же критерiем оцiнки дiяльностi працiвникiв вищих трьох градацiй системи стае механiзацiя та автоматизацiя ручноi працi (поступовий перехiд з ручноi працi на механiзований (автоматизований) передбачае зростання норм виробiтку певним працiвником). Трирiвнева система контролюеться радами спецiалiстiв, начальникiв пiдроздiлiв, директорiв i передбачае вiдповiдальнiсть за допущенi огрiхи у роботi. Система мотивовуе стимулювання своечасного усунення недолiкiв у роботi та сильний фiнансовый поштовх до творчого ставлення до працi або звiльненню з посади на користь кандидата з ринку працi. Система оплати працi повинна впроваджуватися на державних промислових i сiльськогосподарських пiдриемствах, в державнiй споживчiй кооперацii та торгiвлi, у всiх бюджетних установах. Впровадження даноi системи оплати працi дозволяе вiдродити роль робiтничого колективу у досягненнi високоi рентабельностi пiдприемства при умовi творчого пiдходу служб маркетингу й менеджменту. Із впровадженням держзамовлення на окремi види продукцii i частковим державним фiнансуванням, а також прозорого в очах колективу пiдприемства руху коштiв. Комп’ютерний облiк здiйснюе щоденну фiксацiю наявностi премiй i щомiсячний пiдрахунок нарахованоi заробiтньоi плати конкретного працiвника.

Маркетинговий аналiз ринковоi ситуацii в Украiнi, СНД i в Свiтi свiдчить, що в нашiй оновленiй державi повинна виготовлятися i постачатися на внутрiшнiй ринок та на експорт в першу чергу продукцiя найвищих технологiй, котрi е надбанням Росii, як правонаступника колишнього СРСР. З урахуванням вiдсутностi в нашiй свiдомостi гонитви за надприбутками i, як першопричина, безкорисливiсть в цiноутвореннi, турбота про власну безпеку при збереженнi проголошеноi незалежностi в умовах антогонiстичного протистояння свiтового капiталу кличе до необхiдностi вийти з iнiцiативою створення Союзу Суверенних Свобiдних Республiк.

Украiна i Свiт

Украiна все ще тупцюе на мiсцi, криза суне за кризою через неусвiдомлення кожним свiтового значення украiнського прикладу. Сьогоднi людство мае всi пiдстави для кращого майбутнього розвитку та йому заважають комфорт i грошi, легкiсть отримання яких багатьом затьмарюе очi. Особливо украiнцям, якi всi цi роки прагнуть втягнути краiну у свiтовий розподiл благ. Та свiтовий ринок i кооперацiя закритi для нас. Свiтом пануе прагнення надприбуткiв. То штучно створять якусь хворобу, то налякають якоюсь проблемою, то щось заборонять чи «винайдуть». І всi ми цими роками спостерiгаемо за цими прикладами, та нiяк не дамо собi ради. Не хтось нам дасть щасливе життя, а ми самi в змозi покращити свое життя, i свiтовi дати приклад, що любов вища за облуду. Сусiди готовi нам допомагати. Украiна консолiдуючись з братами по всесвiтньому соцiалiстичному «експерименту» мае дати свiту взiрець нового суспiльного життя, в якому продуктивне i рентабельне виробництво з кращою свiтовою якiстю i половиною китайськоi цiни, завдяки творчiй думцi украiнця, забезпечить вiдродження сiм’i iз кращим поеднанням суспiльного i батькiвського й дiдiвського виховання (за традицiями украiнцiв, що збереглися на Кубанi) поверненням до вже забутоi справжньоi сiм’i, в якiй гармонiйно поеднанi старiсть й молодiсть.

За свiдченням наших учнiв, що у роки незалежностi, у 90-х роках, за освiтньою програмою обмiну познайомилися з рiвнем пiдготовки заокеанських однолiткiв, впевнено вiддають перевагу вiтчизнянiй школi та ii якостi освiти. Та сьогоднi цього замало. Ми можемо зробити доступним всiм кращi взiрцi освiти «обраних» минулого (епохи декабристiв) iз радянськими прикладами високоефективному навчанню за «кадетською» системою у поеднаннi iз справжнiми гiмназiйними традицiями. Ми в змозi забезпечити сiм’i i новими «автономними» багатоповерхiвками хутiрськоi забудови iз сiльським електрифiкованим транспортом, i – сiмейним «автономним» транспортом для спiльних прогулянок вихiдними днями дикою природою, замiсть походiв до взiрцiв неволi – зоопаркiв, аби навчити нове поколiння не прикладам звiрячих стосункiв iз гратами – а любовi до звiрiв як до ближнiх своiх. Роки Перебудови у погонi за ласими мiськими грошима i комфортом майже опустошили украiнське село, хоч дехто завдяки емiграцiям «вiдгрохав» поряд iз «лiтньою кухнею» «европейську оселю», ще бiльш гостро пiднявши проблеми украiнського села. Досвiд прибалтiв з iх хуторами в перекладi на украiнський менталiтет мае дати свiту нову модель украiнського села iз компактною забудовою «автономними» будинками, iз автоматизованими мiнi-фермою i цехом переробки молока, iз тролейбусним сполученням. Прикладами добровiльного переселенням до цих хуторiв «досi дихаючих викидами пiдприемств» мiських мешканцiв вже зараз готова дати свiту взiрець зближення села i мiста мало не третина украiнцiв.

За загально прийнятою економiчною теорiею у свiтi пануе переважно товарне виробництво, виробництво ж послуг розглядаеться як допомiжне. Наразi у першу чергу потрiбно товар зробити послугою (товар – тобто предмет, що створюеться, продиктований необхiднiстю надати певну послугу споживачу, через що товар i послуга завжди мають бути разом). І тiльки таким чином мае формуватись «життевий цикл» того чи iншого виробу, не часом отримання надприбуткiв, а потребою населення у тому виробi. Справжня турбота про людину i «братiв наших менших», а не погоня за надприбутками, мае стати стимулом працi в майбутньому, хоч, завдяки «украiнськiй» думцi i спiвпрацi з братами, надприбуткiв не уникнути. «Турбота про своiх» для всiх – залог успiшного просування украiнськоi продукцii по свiту.

Маркетинг –як фiлософiя

1. Ф.Котлер про сучасний ринок

– В галузi стандартизованих споживчих товарiв концентрацiя дистриб’юцii значно зросла. Канали розподiлення сконцентрованi в руках декiлькох дистриб’юторiв, якi мають велику владу.

– Вiдбуваеться скорочення кiлькостi конкурентiв при зростаннi кiлькостi торгових марок. Багатонацiональнi компанii та корпорацii захопили владу.

– Випуск нових брендiв коштуе недорого. Динамiка випуску нових марок в даний час прискорюеться. Час життя нових товарiв на ринку скоротився.

– Процес виробництва настiльки ефективний, що замiна виробу стае дешевше його ремонту. Це ще бiльше прискорюе темп випуску нових товарiв.

– Цифровi технологii спровокували революцii на багатьох ринках.

– Зростання кiлькостi патентiв та товарних знакiв призвели до зростання конкурентностi ринкiв.

– Товарнi категорii насиченi рiзновидностями.

– Ринки фрагментованi на малi нiшi, якi менш прибутковi.

– Рекламна насиченiсть дiйшла найвищих рiвнiв, а фрагментацiя засобiв iнформацii затримуе вихiд на ринок нових товарiв.

– Споживачi стали бiльш вибiрковими, вони дедалi частiше iгнорують комерцiйнi комунiкацii. Єдиний шлях приваблення iх уваги – новизна.

(Котлер Ф. Маркетинг ХХІ века. СПб, 2005г.)

Висновки:

– Товарний пiдхiд у свiтовому маркетингу на порозi кризи.

– Не все зазначене можна вiднести до украiнського маркетингу.

– Швидка замiна моделей на ринку комплектуючих веде до морального старiння ще досить нових товарiв, а вiдтак i до значного зростання цiн на ремонт останнiх.

– Цифровi революцii багатьом затьмарили очi. Аналоговi технологii зарано вiдкидати в утiль.

– Модель ринкових вiдносин «товар – грошi – товар» не всiма украiнськими споживачами позитивно сприймаеться.

– У погонi за европейським (тобто свiтовим) рiвнем життя «родину» замiнили «сiм’ею».

2. Украiнський маркетинг

– Товар – е послуга, тобто тiльки те може бути украiнським товаром, що несе послугу людинi. А час життя товару мае дорiвнювати термiну необхiдностi в послузi. («Маркетинг починаеться з аналiзу потреб, якi задовольнять товари i послуги» Ф.Котлер) Сучасний ринок – це суцiльна сфера послуг. Тiльки на деяких промiжних етапах послуга замiнюеться товаром. Однак в Украiнi всi працюють окремо: i виробничники, i маркетологи, i продавцi, всi пропонують своi послуги i хочуть за них вiдразу оплату. Першi, не знаючи ринкових потреб, пiд тягарем стандартизацii не можуть розробити технiчне завдання (ТЗ) на новий товар. Іншi – навпаки, не знають як. Третi – торгуючи iмпортними товарами, й зовсiм не ламають голову над украiнським виробництвом, пiдшукуючи в Інтернетi шляхи задоволення потреб споживачiв. І хоча украiнський споживач здебiльшого незаможнiй, йому пропонуеться переважно те, що дорожче (наче за вiдсутнiстю альтернативи).

– Свiт на порозi втрати довiри як рекламi, так i виробнику, незалежно вiд того, за якою товарною маркою вiн ховаеться. Адже за багато рокiв маркетинг привнiс в наше життя стiльки фальшi та неприхованого обману, що навiть корифеi маркетингу заплуталися в путах власного блуду.

– Ринок Украiни – це боротьба двох фiлософських поглядiв на товар, послугу i споживача. А в цiлому i на свiтоустрiй, державницькi засади, силу i слабкiсть грошей i капiталу.

– Криза в украiнськiй економiцi настала через слабкiсть власноi вiри. Через невмiння, а то – i небажання мислити мозками замiсть мислення головою (в першому випадку людина мислить фiлософськи, в iншому – стереотипами).

– Цифра чи аналог? Колишнi полiвiнiловi платiвки начебто анахронiзм? Та це тiльки для неосвiчених. На сучасному лазерному програвачi з них вiдтворюеться звук класу Hign-End. Наразi очiкуеться поява на ринку вiнiлових DVD-дискiв. Отже CD, як i цифрове вiдео – це ринкова примха для викачування грошей з недалекоглядних споживачiв. Ще й досi успiшно конкурують аналоговi та цифровi комп’ютери в залежностi вiд задач, що ними вирiшуються.

– Чому вчать маркетологiв? Переважно економiцi, а бажано викладати i загально-технiчнi знання. Або, хоча б, вмiння обгрунтовано формулювати вимоги до нового товару. Саме за маркетинговими фiрмами, а iх в Украiнi стае дедалi бiльше, стоiть доля об’еднавчоi роботи. Як iнновацiйноi, так i заощадливоi, iнвестицiйноi (через прибуткове вкладання накопичених в Украiнi та за ii межами капiталiв).

– В Украiнi безодня iсторичних традицiй та науковоi спадщини вiкiв, i, найголовнiша, козацька сiм’я, до якоi ми маемо повернутися. Через виховання в кращих традицiях минулого, перш за все учнiвськоi молодi, шляхом досконалого поеднання спiльного та окремого виховання. Чого вартуе гiмназiйне навчання за програмою кадетських училищ у вiдсутностi виховання дотримання дисциплiни? Може краще всiх хлопчикiв в перiод з п’ятого по дев’ятий класи навчати в нахiмовських чи суворовських корпусах вiйськового типу. Де поза звичайною шкiльною програмою викладаються танцi та музика, малювання та естетика, етика та iнше. Дiвчаток же в цей час навчати за гiмназiйною програмою?

– Вже тепер варто розробити украiнську Програму мiського та сiльського градобудування, за якою збиралися б п’ятнадцятикiмнатнi квартири сiмей майбутнього з наданням житлових кредитiв iз правом спадщини.

– Вiйськовi технологii цивiльному населенню. Колись могутня армiя Украiни своiм озброенням ще й досi е носiем передових наукових розробок. Лише назви: кевлар, нанокерамiка, спецметалоконструкцii, спецзалiзобетон – чого вартi? Все – зроблено в Украiнi. В той же час, нарощування обсягiв виробництва композитiв та спецтехнологiй дозволять суттево iх здешевити. Та покращити стан наших виробництв, наших шляхiв, нашого будiвництва, наших транспортних засобiв, iншоi продукцii.

– Соцiальнi пiдприемства. На сучасних захiдних виробництвах дуже високий рiвень автоматизацii та комп’ютеризацii. Де праця робiтникiв використовуеться на обслуговуваннi автоматики та на заключних операцiях регулювання, що значно знижуе собiвартiсть. Такий рiвень роботизацii украiнським пiдприемствам навряд чи потрiбний, особливо коли безлiч незайнятих рук. А ще велика кiлькiсть iнвалiдiв. Пiдприемства iнвалiдiв – невеличкi та досить специфiчнi. Інша рiч коли на великому пiдприемствi мало не половина робiтникiв – iнвалiди. Сучаснi технологii, якими здавна володiе Украiна, дозволяють створити робочi мiсця для iнвалiдiв як в механообробцi, так i в складальницькому виробництвi. Такi пiдприемства можуть створюватись по одному на область чи район i забезпечуватися першочерговими iнвестицiями.

– Ремонтопридатнiсть продукцii украiнського виробника мае вiдповiдати метi створення i шляхам збуту-продажу товару. Та розповсюджуватись на всi товари довготривалого користування.

– Збут-продаж товарiв. Зазвичай збут товару мае здiйснюватися шляхом прямого чи дистриб’ютивного продажу. В тiм числi i з використанням електронного продажу з використанням Інтернету. Та все ж дедалi частiше украiнський споживач схиляе виробника до вiдвантаження продукцii в обмiн за сплату щомiсячних (щоквартальних) вiдсоткiв доходу, переважно протягом всього термiну експлуатацii товару.

– Цiноутворення переважно складаеться з собiвартостi, надбавки та ПДВ. Але у випадку вiдвантаження за вiдсотки доходу цiна може бути збiльшена вдвiчi, чи навiть втричi пiд час визначення розмiру вiдсоткiв. На украiнському та краiн СНД ринку слiд постiйно вiдшукувати методи зниження собiвартостi або вести ретельний облiк витрат.

– Гарантiя-сервiс – невiд’емнi поняття. Переважна бiльшiсть украiнських виробничникiв прагне зменшити термiн гарантii та дистанцiюватися вiд сервiсу. Хоча ринок вимагае робити все з точнiстю до навпаки. Вихiд – в стажуваннi представникiв дистриб’ютора на пiдприемствi виробника. Та активне надання уваги кожному зверненню з боку споживачiв.

– Безвихiдь виробничникiв – у несприйняттi бiльшiстю керiвництва пiдприемств маркетингових стратегiй. У мрiях про великi обсяги виробництва при вiдривi вiд реальних шляхiв залучення капiталовкладень, особливо на державних пiдприемствах, у знецiненнi iнтелектуальноi працi, недооцiнцi ролi iнновацiй.

– Нема кращоi реклами, нiж гарний вiдгук споживача. Нема гiршого, нiж недовиконання умов поставки чи контракту, особливо коли споживач схильний довiрi до тебе.

– Украiнський виробничник мае мати тiсний контакт зi споживачами. Приймати участь у семiнарах потенцiйних споживачiв. Вести взаемне листування чи дiалоги. Бути активним в розвитку плiдноi спiвпрацi.

Висновки: